"Известия": Цвинтарна стабільність

"Известия": Цвинтарна стабільність

20 травня 2016

Політик Сергій Арбузов — про те, що від допомоги МВФ Києву у виграші всі, крім народу України

Травневі свята і «Євробачення» дещо відтінили для українців іншу подію — перебування в країні з 10 по 18 травня місії МВФ. Хоча важливість цього візиту не тільки в тому, що на кону кредит у $1,7 млрд, який значно затримався. Але і в тих значних наслідках для населення, до яких призведе «перегляд програми» України і фонду.

Ще 11 березня 2015 року МВФ і Україна домовилися про чотирирічний кредит на суму $17,5 млрд: $5 млрд першого траншу були виділені негайно, другий транш — $1,7 млрд —  також був отриманий, нехай і з невеликою затримкою, але за цим настала довга перерва.

Причиною припинення кредитування стало невиконання українським урядом і Нацбанком безлічі взятих раніше зобов'язань. Деякі з них, відверто кажучи, і неможливо було виконати.

Уряд довго викручувався, фонд залишався непохитним. У результаті, для того щоб справа зрушила з мертвої точки, знадобилися час і зміна кабінету міністрів. Тепер у Києві переконані, що гроші дадуть. Міністр фінансів Олександр Данилюк вже заявив, що Міжнародний валютний фонд надасть черговий транш у сумі $1,7 млрд. Агентство Moody's також очікує, що фонд, найімовірніше, виділить Україні кошти на початку липня.

Гроші МВФ важливі для влади ще й тому, що відкриють двері для іншої західної допомоги. В цілому країна може отримати кредитів на загальну суму $3,5 млрд, що для нинішньої України величезна сума.

Заради цих грошей в Києві тепер згодні на всі ті умови, на які відмовлялися піти попередні уряди. Зокрема, уряд Гройсмана одним з перших своїх рішень кардинально підняв ціни на газ і електроенергію, не вирішивши перед цим питання з корупцією в галузі, із завищеними витратами і, відповідно, з необґрунтованими тарифами, тобто фактично переклавши проблеми галузі на злиденне населення.

Ще Україна пообіцяла прийняти пакет із 19 законів, що включають у себе збільшення списку держкомпаній, які підлягають приватизації, а також впровадити «пенсійну реформу», що загрожує залишити мільйони пенсіонерів без засобів до існування.

Києву дуже потрібні гроші, й, розуміючи це, у МВФ відверто закручують гайки, висуваючи вимоги, про які 2013 року, коли наш уряд вів переговори з фондом, не було й мови.

Однак було б неправильно звинувачувати МВФ у свідомому знищенні української економіки або соціальної сфери.

Просто потрібно розуміти, що МВФ спочатку не ставить за мету проводити в країнах — одержувачах допомоги структурні реформи, підвищувати конкурентоспроможність місцевої економіки або рівень життя населення.

Завдання фонду інші — фіскальний баланс, баланс за поточними рахунками і валютний курс. І виконання цих завдань Україна під керівництвом фонду, безсумнівно, доб'ється. Щоправда, в результаті цього у країні буде побудована вмираюча економіка, де зростання в найближчі роки навіть у найоптимальнішому варіанті не перевищуватиме кількох відсотків.

Ця цвинтарна стабільність більш ніж влаштовує кредиторів, які, з одного боку, не хочуть вирощувати у себе під боком конкурента, а з іншого — не зацікавлені у повному краху української економіки. Але парадокс в тому, що для нинішньої української влади такий стан речей теж вигідний.

Адже, як відверто написали у Washington Post, замість серйозної роботи з реформування країни місцеві чиновники раз по раз отримують доступ до західної фінансової допомоги, що дозволяє і далі нічого не робити. Тобто фактично у виграші опиняються практично всі, крім українського народу. Але його думки, не дивлячись на всі майданні обіцянки, в Україні тепер не питають.

Автор – колишній віце-прем'єр України

Джерело: "Известия"

Читайте також
Наші партнери